Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
сонливий — 1) (схильний до сну, який полюбляє поспати, подрімати), дрімотливий, дрімотний, дрімливий 2) див. сонний I … Словник синонімів української мови
сонливий — прикметник … Орфографічний словник української мови
оспалий — сонливий; лінивий, нєрадивий, марнолюбний … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
оспалий — а, е, рідко. 1) Сонливий, сонний. || Заспаний, одутлий від сну (про обличчя). 2) Байдужий до всього; апатичний, в ялий, млявий … Український тлумачний словник
сонливість — вості, ж. Стан за знач. сонливий … Український тлумачний словник
сонливо — Присл. до сонливий … Український тлумачний словник
соннивий — а, е, діал. Сонливий … Український тлумачний словник
сплющий — а, е. Сонливий, сонний … Український тлумачний словник
загачка — Загачка: гак [14] шестерня [V] Є підстави думати, що й виклад слова загачка як «шестерня» (483) невірний. У тексті сказано: «Все нагадувало радше повільний, сонливий рух та туркіт величезної машини, тілько що колеса, зубці, загачки та шруби тої… … Толковый украинский словарь
оспалість — Оспалість: сонливий стан [V] сонливість, недостача енергії [21;IV] … Толковый украинский словарь
